Андреа Волпіні з WordLift запропонував зробити розмітку пам’яттю для AI-агентів

Розмітку зазвичай ставлять так, ніби її читатиме лише пошуковик: додали Product чи Organization, перевірили в тестері й забули.

Андреа Волпіні, засновник WordLift, на семінарі W3C і GS1 «E-commerce for Humans and AI Agents» запропонував інший погляд. За його доповіддю, яку переказує блог WordLift, для AI-агентів структуровані дані мають стати пам'яттю, по якій можна пересуватися.

Повний текст виступу на момент публікації нам недоступний, тож нижче лише те, що є в анонсі, і наші власні пояснення до нього.

Розмітка, яка запам'ятовує

Семінар проходив у Цюриху як гібридна подія, а співорганізатором був GS1 — організація, що стоїть за штрихкодами й глобальними ідентифікаторами товарів (GTIN).

Для e-commerce це не випадкова компанія: саме GTIN зв'язує один і той самий товар у різних магазинах, фідах і каталогах. Коли доповідь про AI-агентів проходить під шапкою W3C і GS1, розмова явно про товарні дані та їхні стандарти, і вона виходить за межі SEO.

Ідея «пам'яті» проста, якщо перекласти на практику. Агент, який купує чи порівнює товари, не читає кожну сторінку з нуля.

Йому потрібні стабільні ідентифікатори, зв'язки між сутностями (товар, бренд, виробник, продавець) і можливість повернутися до цих фактів пізніше. Окремий тег на окремій сторінці цього не дає. Граф сутностей, де кожна річ має свій адрес і посилання на сусідні, дає.

schema.org, WebMCP і граф під ними

У доповіді названо три шари. Перший — schema.org, словник, яким сторінка каже, що на ній описано. Другий — WebMCP, ініціатива, що має дати сайту змогу показати браузерному агентові, які дії тут можна виконати. Третій — граф сутностей, який лежить під обома: саме він перетворює окремі описи на зв'язану картину.

Як ці шари стикуються між собою, деталі доповіді розкривають, а ми цього переказувати не станемо, щоб не вигадувати зайвого.

Що варто з цього забрати вже зараз без жодних припущень:

• розмітка на кожній сторінці має посилатися на ті самі ідентифікатори бренду й товару, бо різні варіанти написання плутають агента;
• GTIN, виробник і бренд мають збігатися в розмітці, у фіді Merchant Center і в картці товару;
• зв'язки між сутностями корисніше описувати явно, ніж сподіватися, що агент здогадається.

Для українського інтернет-магазину це особливо помітно на маркетплейсах: той самий товар там має кілька карток із різною назвою, і агентові важко зрозуміти, що це одна річ.

Основи розмітки та її типові помилки розібрано в гайді про schema.org і структуровані дані, а про те, як AI-відповіді обирають джерела, — у матеріалі про AI Overview.

Що з цього робити вже сьогодні

WebMCP поки лишається радше напрямком, ніж інструментом, який можна впровадити за вихідні. Швидких результатів у трафіку від нього чекати не варто.

Зате порядок у власних ідентифікаторах наводиться вже сьогодні, і він потрібен кожному з трьох шарів.

Я б саме з нього й почав, незалежно від долі WebMCP: звести назви бренду й товару до одного написання в розмітці, фіді й картці — робота на кілька днів, яка знадобиться в будь-якому сценарії.

Цікаво, чи агенти справді користуватимуться цими графами, чи, як свого часу пошуковики з розміткою, здебільшого спиратимуться на текст сторінки.

Корисно за темою: SGE та AI Overview: як оптимізувати сайт під AI-пошук Google · SEO-просування веб-сайту